У 1986 році ліквідаторів із гострою променевою хворобою насамперед направляли до спеціалізованих центрів. Одним із ключових закладів був Київський центр, який нині відомий як Національний науковий центр радіаційної медицини. Загалом у перші місяці після аварії було офіційно діагностовано гостру променеву хворобу у 134 осіб, з яких 28 померли протягом 1986 року. Водночас серед мешканців Полтавської області гострі форми променевої хвороби практично не фіксувалися — переважали віддалені наслідки опромінення у ліквідаторів.
Тодішня влада СРСР значною мірою приховувала реальні наслідки впливу радіації на здоров’я людини. Інформація про рівні опромінення, ризики та реальні діагнози часто засекречувалася або занижувалася, що ускладнювало своєчасну діагностику та лікування постраждалих.
Полтавська область брала активну участь у ліквідації наслідків аварії: тисячі мешканців регіону були направлені до зони відчуження як ліквідатори. Після повернення вони перебували під медичним наглядом, проходили регулярні обстеження та лікування у закладах охорони здоров’я за місцем проживання. Для них було запроваджено систему диспансерного нагляду.
Нині Полтавський обласний онкологічний диспансер є одним із провідних медичних закладів області, де ліквідатори та діти, постраждалі внаслідок аварії на ЧАЕС, як група підвищеного ризику онкологічних захворювань, можуть проходити регулярні профілактичні огляди та лікування. Для цієї категорії пацієнтів в Україні передбачено державні гарантії медичного обслуговування.
Найбільша кількість звернень серед постраждалих пов’язана з раком щитоподібної залози — це один із найбільш доведених наслідків впливу радіоактивного йоду після аварії. За даними різних реєстрів, в Україні спостерігається підвищена захворюваність саме серед тих, хто був дітьми у 1986 році. У Полтавській області на обліку перебувають тисячі осіб, які мають статус постраждалих від аварії на ЧАЕС (точна цифра залежить від року, орієнтовно — кілька десятків тисяч, з них значна частина — ліквідатори).
У роботі лікарів важливу роль відіграє дозиметр — прилад для вимірювання рівня іонізуючого випромінювання. Він дозволяє контролювати радіаційний фон, оцінювати накопичену дозу опромінення у пацієнтів і забезпечувати безпеку як медичного персоналу, так і хворих під час проведення діагностичних чи лікувальних процедур. У сучасній онкології дозиметрія є невід’ємною частиною планування променевої терапії.
Чи безпечна променева терапія для людей, які зазнали впливу радіації під час аварії? Так, сучасна променева терапія є безпечною та ефективною. Вона проводиться з використанням високоточного обладнання, яке дозволяє спрямувати опромінення безпосередньо на пухлину, мінімізуючи вплив на здорові тканини. Лікування проводиться під контролем мультидисциплінарної команди лікарів, які індивідуально визначають необхідну дозу та кількість сеансів. За потреби терапія коригується. Процедура є безболісною, а побічні ефекти, як правило, контрольовані та тимчасові.
